Правова позиція Верховного суду України від 13.03.2024 № 201/15228/17.
- До 26 лютого 2020 року Порядок N 1127 не передбачав подання державному реєстратору звіту про оцінку предмета іпотеки, проте така вимога передбачалася у частині третій статті 37 Закону N 898-IV, що має вищу юридичну силу та відповідно до якої іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, й зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
- Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов'язаний надати державному реєстратору документ про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ним.
- Підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. До таких порушень належить, зокрема й ненадання експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження.
2. Щодо проведення громадських слухань та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.
Правова позиція Верховного суду України від 11.03.2024 № 520/13738/19.
- Щодо фіксації процесу громадських слухань з оцінки впливу на довкілля:
Організатор громадських слухань зобов'язаний забезпечити або аудіозапис, або відеозапис процесу громадських слухань, або обидва засоби фіксації одночасно. Однак реальне виконання такого обов'язку є можливим під час слухання.
Відсутність такого запису не є самостійною підставою для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля, має бути оцінено обставини нездійснення такого запису.
- Щодо скасування в судовому порядку висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності:
Неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, зокрема й через те, що громадські слухання не відбулися фактично, є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
