1. ПРЕВЕНТИВНА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ - зміни до Кодексу України з процедур банкрутства.
Проект Закону №10143 від 12.10.2023 “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації”.
1) Нова процедура:
- Закон запроваджує інструмент превентивної реструктуризації боргів бізнесу, що дозволить компаніям, які постали перед фінансовими труднощами, уникнути неплатоспроможності та продовжити свою діяльність.
- Головна відмінність превентивної реструктуризації від досудової санації полягає в запровадженні ширшого інструментарію досягнення результатів комунікації між боржником та кредиторами.
- Щодо ефективності інструменту досудової санації, яка закріплена в КУзПБ і спрямована на оздоровлення боржника, попри позитивну закладену мету ця категорія не є чисельною. Зокрема, станом на 2021 рік до господарських судів було подано 72 заяви про досудову санацію, і це був найвищий показник. Поступово їх кількість почала знижуватися: у 2022 році було 16 заяв, і майже без змін у 2023 році – 17.
2) Превентивна реструктуризація:
- Превентивна реструктуризація – система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, що можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які здійснюються згідно з планом превентивної реструктуризації.
- Предметом превентивної реструктуризації можуть бути грошові вимоги до боржника за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, а також грошові вимоги до боржника за зобов’язаннями, строк виконання яких настане протягом процедури превентивної реструктуризації та внаслідок невиконання яких боржник може стати неплатоспроможним (ч.5 ст.33-1 КзПБ).
- Процедура превентивної реструктуризації не підлягає зупиненню (ч.6 ст.33-5 КзПБ).
- Відкриття процедури превентивної реструктуризації не може бути підставою для припинення повноважень органів управління боржника (ч.1 ст.33-7 КзПБ).
- До заяви про відкриття превентивної реструктуризації додаються (ч.4 ст.33-4 КзПБ):
- рішення вищого органу управління боржника про ініціювання процедури превентивної реструктуризації;
- докази сплати судового збору, крім випадків, якщо згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
- у випадках, передбачених цим Кодексом, - договір з арбітражним керуючим про виконання повноважень адміністратора превентивної реструктуризації;
- план превентивної реструктуризації, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – концепція превентивної реструктуризації;
- річна фінансова звітність боржника за останні три роки;
- докази надсилання плану (концепції) превентивної реструктуризації залученим кредиторам.
- Превентивна реструктуризація здійснюється відповідно до плану превентивної реструктуризації, який розробляється в порядку та строки, визначені КзПБ (ч.1 ст.33-15 КзПБ).
- Планом превентивної реструктуризації можуть встановлюватися порядок та особливості вчинення боржником значних правочинів (ч.1 ст.33-8 КзПБ).
- Заходами, що містить план превентивної реструктуризації, можуть бути (ч.1 ст.33-16 КзПБ):
- реорганізація або перепрофілювання активів боржника;
- реструктуризація зобов’язань боржника, зокрема відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини, зміна відсоткової ставки за договорами позики чи кредитами, зміна порядку чи способу виконання зобов’язань;
- залучення нового фінансування;
- продаж частини майна боржника;
- продаж цілісного майнового комплексу боржника;
- заміщення активів;
- виконання зобов’язань боржника власниками (учасниками, акціонерами) боржника;
- збільшення статутного капіталу боржника за рахунок додаткових внесків (із залучення додаткових вкладів);
- зміни в організації праці боржника;
- інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
- План превентивної реструктуризації вважається схваленим зборами кредиторів, якщо його схвалили усі класи, сформовані згідно із планом превентивної реструктуризації (ч.8 ст.33-20 КзПБ).
- Боржник зобов’язаний подати до господарського суду заяву про затвердження плану превентивної реструктуризації не пізніше ніж за сім календарних днів до дати заключного засідання господарського суду (ч.1 ст.33-21 КзПБ).
- Заходи захисту боржника поділяються на основні – такі, що застосовуються з моменту відкриття процедури превентивної реструктуризації, та додаткові – такі, що застосовуються судом за вмотивованою заявою боржника (ч.2 ст.33-11 КзПБ).
- Додатковими заходами захисту боржника є (ч.3 ст.33-12 КзПБ):
- заборона примусового стягнення з боржника коштів чи майна на підставі виконавчих документів, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), а також стягнення заборгованості із заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
- заборона звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).
- Граничний строк дії заходів захисту боржника становить шість місяців з дня відкриття процедури превентивної реструктуризації. У день завершення граничного строку дія заходів захисту боржника припиняється автоматично.Продовження строку їх дії судом не допускається. (ч.3 ст.33-13 КзПБ).
3) Спрощена процедура превентивної реструктуризації:
- Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття процедури превентивної реструктуризації та затвердження плану превентивної реструктуризації у спрощеному порядку з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, за умови що дотримані такі вимоги (ч.1 ст.33-29 КзПБ):
- боржником поза процедурою превентивної реструктуризації, передбаченою цією Книгою, розроблено план превентивної реструктуризації, який відповідає вимогам, передбаченим частиною першою статті 33-15 цього Кодексу;
- боржник отримав схвалення плану превентивної реструктуризації залученими кредиторами, голосів яких достатньо для схвалення плану превентивної реструктуризації відповідно до вимог статті 33-20 цього Кодексу;
- адміністратор превентивної реструктуризації надав висновок про відповідність плану превентивної реструктуризації вимогам, передбаченим цією Книгою;
- боржник надіслав схвалений план превентивної реструктуризації усім залученим кредиторам одночасно з поданням його на затвердження до суду.
4) Додатково холіли звернути увагу:
- Додано визначення загроза неплатоспроможності – фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов’язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
- Викладено у новій редакції абзац перший ч.6 ст.34 КзПБ:
СТАНЕ:
- "6. Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов’язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом».
ЗАРАЗ ЧИННА РЕДАКЦІЯ:
- "6. Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.".
5) Набрання чинності:
- Цей Закон набирає чинності та вводиться в дію через 3 місяці з дня його опублікування, крім положень про превентивну реструктуризацію, які вводяться в дію через 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом.
ЄСВ, ПОДАТКИ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.
- ДПСУ в роз'ясненні від 17.09.2024 зазначає, що з 1 липня 2024 року суттєво змінився порядок справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та роз'яснює, що саме змінилося.
- Зокрема, переглянуто розмір ставок рентної плати, змінено порядок застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставок.
- ДПС наводить в табличній формі інформацію щодо послідовності зміни ставок та припинення застосування коефіцієнтів до них.