1. Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану.
В роз'ясненні від 30.07.2024 ДПСУ інформує про внесення змін до Постанови Кабміну № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".
З 01.08.2024 деталізовано категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
До таких установ віднесено:
- Збройні Сили України,
- Національну гвардію України,
- Службу безпеки України,
- Службу зовнішньої розвідки України,
- інші військові формування, їх з'єднання,
- військові частини, підрозділи,
- розвідувальні органи,
- Міністерство оборони України,
- Державну прикордонну службу України,
- Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України,
- Міністерство внутрішніх справ України,
- Національну поліцію України,
- Державну службу з надзвичайних ситуацій України,
- Управління державної охорони України,
- заклади, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Крім того, частково деталізовано перелік товарів, щодо яких застосовується нульова ставка ПДВ.
До таких товарів віднесено:
- запасні частини,
- акумуляторні батареї,
- автомобільні шини,
- охолоджуючі рідини,
- комплектуючі,
- додаткове обладнання тощо, визначені нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів),
- пально-мастильні матеріали.
Перелік товарів не є вичерпним.
2. Шеринг копій цифрових документів за допомогою застосунку Дія.
В Дії доступна послуга шерингу цифрових документів. Користувач Дії може поділитися копіями таких документів:
- Біометричні паспорти: ID-картка, закордонний паспорт.
- Довідка ВПО. - Свідоцтво про народження дитини.
- Посвідчення водія.
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
В роз'ясненні ДПСУ від 29.07.2024 є відео-інструкція про те, як відбувається шерінг документів при отриманні фізособою КЕП в територіальному органі ДПС.
3. Щодо роз'яснення норм податкового законодавства в частині запровадження мораторію на проведення документальних перевірок.
ДПСУ надала індивідуальну податкову консультацію від 15.03.2024 р. № 1418/ІПК/99-00-07-06-01 ІПК, в якій роз'яснює наступне. Для платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у випадках неможливості пред'явлення первинних документів для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, застосовуються спеціальні правила, визначені підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів. Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати. Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
4. Щодо сплати ПДФО з заробітної плати працівників, які працюють в іншому регіоні.
В індивідуальній податковій консультації від 15.03.2024 р. № 1340/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК ДПСУ нагадує, що якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов'язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.
СУДОВА ПРАКТИКА
5. Щодо можливості одночасного нарахування відсотків та пені в порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).
Правова позиція Верховного суду України від 05.06.2024 № 910/14524/22
1) Під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, суд не має права зазначати в рішенні про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.
2) Зокрема вказано:
Використовуючи в абзаці першому частини десятої статті 238 ГПК України (частині десятій статті 265 ЦПК України) сполучник ""або"" під час формулювання вимог до змісту судового рішення, законодавець у такий спосіб прямо виключив (через імперативну альтернативність нарахування або відсотків, або пені) одночасність стягнення відсотків і пені. У такий спосіб гарантується справедливість відповідальності, що покладатиметься на відповідача за судовим рішенням на майбутнє.
Якщо допустити протилежне, а саме можливість одночасного стягнення відсотків та пені після ухвалення судового рішення та до моменту його виконання, то це було б продовженням стягнення, присудженого судом на майбутнє, шляхом застосування відразу двох видів відповідальності, що з високою ймовірністю може створити кабальні умови для боржника, які в кінцевому випадку призведуть до неможливості виконання судового рішення. Такий підхід спотворював би дійсний зміст частини десятої статті 238 ГПК України та частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.
Зазначення в абзаці другому частини десятої статті 238 ГПК України (частині одинадцятій статті 265 ЦПК України) терміна ""пеня"" у дужках після ""відсотків"" не дозволяє стверджувати, що ці відсотки та пеня можуть стягуватися як окремо, незалежно один від одного, так і разом, тобто одночасно, оскільки регуляторний вплив цього абзацу спрямований не на суд, а на виконавця судового рішення.
Тож потрібно враховувати, що в абзац другий частини десятої статті 238 ГПК України (частині одинадцятій статті 265 ЦПК України) містить вказівки не судові, який ухвалює рішення, а органові, який виконуватиме судове рішення та здійснюватиме остаточний розрахунок відсотків чи пені, нарахованих судом на підставі абзацу першого частини десятої статті 238 ГПК України (частини десятої статті 265 ЦПК України). Саме абзац перший частини десятої статті 238 ГПК України та частина десята статті 265 ЦПК України визначають певне правило поведінки, обов'язкове для суду, і до того ж формулюють його із використанням сполучника ""або"", а саме: ""Суд…, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення"".
Вказівка у судовому рішенні про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, про їх одночасне нарахування за весь період до виконання відповідного судового рішення є недопустимою, оскільки це прямо суперечить імперативним приписам частини десятої статті 238 ГПК України та частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України (або відсотки, або пеня), принципу верховенства права у частині правової визначеності та унеможливлює гарантування реалізації засади справедливості в будь-який момент під час фактичного виконання судового рішення.
Умова в судовому рішенні про нарахування на майбутнє одночасно пені та відсотків без обмеження у часі перетворить такий судовий акт на кабальний, оскільки навіть у разі об'єктивної неможливості боржника виконати це судове рішення припинити нарахування на майбутнє відповідних пені та відсотків буде неможливо.
