Про право платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності санкцій щодо засновників та кінцевих бенефіціарних власників на момент перевірки.
Правова позиція Верховного суду України від 17.09.2025 р. у справі N 160/30975/24.
- Для застосування пункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України щодо відмови в бюджетному відшкодуванні ПДВ потрібно встановити санкції щодо самого платника, його засновників (учасників) або кінцевих бенефіціарних власників на момент проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення. Санкції, введені після перевірки та складання акта, не можуть слугувати підставою для відмови, оскільки акт перевірки фіксує правопорушення на основі чинного законодавства на той момент (стаття 86 Податкового кодексу України), а норми не мають зворотної дії, якщо вони посилюють відповідальність.
- У цій справі Указ Президента України набрав чинності після складання акта, тому відмова у відшкодуванні є протиправною.
- Санкціоновані особи не є кінцевими бенефіціарними власниками, оскільки не здійснюють прямого чи непрямого вирішального впливу на платника (частка менше 25 %, відсутність контролю через трасти).
