Щодо форс-мажору та його впливу на невиконання зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом.Роз'яснення ДПСУ від 01.11.2024 "До уваги суб'єктів господарювання, які уклали зовнішньоекономічні договори (контракти) з нерезидентами Республіки Польща та/або проводять операції з експорту та імпорту товарів, транспортування яких здійснюється через польсько-український кордон!"У разі якщо виконання зовнішньоекономічного договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
У Республіці Польща засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється шляхом надання висновку - Підтвердження форс-мажорних обставин (Potwierdzenia fors-maoru). Але цей документ не є підставою для зупинення перебігу граничного строку розрахунків та нарахування пені.
ДПСУ наголошує, що у разі виникнення у резидента України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які є надзвичайними та невідворотними, що унеможливлюють дотримання ним граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ, йому слід звернутися до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної ТПП із заявою про засвідчення таких обставин.
Крім того, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань та зупинення граничних строків розрахунків і нарахування пені, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання форс-мажорних обставин, а їхвплив на виконання/неможливість виконання договірних/контрактних зобов'язань.
Сертифікат ТПП України може підтверджувати факт настання обставин непереборної сили та містити висновок щодо впливу цієї події на можливість виконання резидентом або нерезидентом конкретних зобов'язань, але контролюючий орган вправі брати до уваги такий сертифікат лише за наявності підстав вважати, що невиконання зобов'язань виникло саме за таких обставин, про які зазначено в сертифікаті.
Щодо механізмів "дроблення бізнесу".
НБУ в листі від 01.11.2024 р. N 25-0005/82615 "Про рекомендації з питань здійснення фінансового моніторингу" звертає увагу банків і небанківських фінустанов на механізми застосування юрособами так званого «дроблення бізнесу». "Використання таких механізмів може свідчити про розроблення та використання схем із метою ухилення від сплати податків, що полягають в штучному розподілі ведення бізнесу юридичної особи через інших суб’єктів господарювання, зокрема залучення фізичних осіб-підприємців (далі – ФОПи), які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування".
НБУ наводить приклади ознак, які, на його думку, можуть свідчити про зв'язки між юрособою і ФОП (Група), та зазначає, що перелік ознак не є вичерпним і фінустанови мають право визначати самостійно інші ознаки, що можуть свідчити про відповідні зв’язки.
Фінустановам рекомендується вивчати клієнтів як на етапі встановлення ділових відносин, та і в подальшому процесі обслуговування. Зокрема, встановлювати інформацію про спосіб реалізації товару, наявність торгового майданчика або найменування інтернет-магазина, найменування сайту, через який здійснюється торгівля продукцією, наявність торговельно-складських приміщень, інших ресурсів, достатніх для ведення клієнтом задекларованої господарської діяльності тощо.
Крім того, фінансові установи повинні приділяти увагу виявленню індикаторів підозрілості фінансових операцій / діяльності.
Якщо за результатами аналізу фінустановою встановлено належність клієнтів до Групи, а також є підстави вважати, що відповідна діяльність суб’єкта господарювання може бути пов’язана з ухиленням від сплати податків, фінустанови мають повідомити Держфінмоніторинг про такі фінансові операції (діяльність), а також прийняття рішення щодо подальших ділових відносин з урахуванням виявлених ризиків.
