Щодо підтвердження факту поставки товару.
Правова позиція Верховного суду України від 14.01.2026 р. у справі N 922/4558/24.
- За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
- Факт поставки товару підтверджується не виключно первинними бухгалтерськими документами, а всією сукупністю належних і допустимих доказів, які свідчать про реальне здійснення господарської операції.
- Вирішуючи питання щодо передачі товару, суд оцінює докази в їх взаємному зв’язку, зокрема видаткові накладні, договори, ділове листування сторін та інші матеріали, що підтверджують фактичність господарських відносин. Ненадання окремих документів (у тому числі товаро-транспортних накладних) або непроведення почеркознавчої експертизи саме по собі не спростовує факту поставки за відсутності з боку заперечуючої сторони належних і переконливих доказів протилежного.
Щодо статусу видаткової накладної як доказу здійснення господарської операції та договірних відносин.
Правова позиція Верховного суду України ід 14.01.2026 р. у справі N 922/4558/24.
- Видаткова накладна, складена відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", засвідчує факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.
Щодо визнання судом юридичного факту у разі ухилення учасником справи від проходження експертизи.
Правова позиція Верховного суду України від 27.11.2025 р. у справі N 523/18743/21.
- У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
