
Щодо притягнення платника податків до відповідальності на підставі пп. 124.3 статті 124 ПКУ.
Правова позиція Верховного суду України від 30.04.2024 р. у справі N 160/22731/21.Для притягнення платника податків до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 Податкового кодексу України за ознакою повторності умисного діяння обов'язково має бути встановлений факт притягнення такого платника до відповідальності на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України і таке притягнення відбулося протягом останніх 1095 днів. Для притягнення платника податків до відповідальності за вказаною нормою за ознакою тривалості порушення необхідним є встановлення факту умисності діяння і причинно-наслідкового зв'язку з таким наслідком як прострочення сплати грошових зобов'язань на строк більше 90 календарних днів.
-----------------
Стаття 124 ПКУ передбачає відповідальність платника податків за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання, зокрема п.124.3 передбачає за повторне протягом 1095 днів умисне порушення штраф в розмірі 50 %.
Щодо відсутності залежності права платника податку на податковий кредит від добросовісності його контрагента.
Правова позиція Верховного суду України від 17.02.2022 р. у справі N 160/7333/19.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.