Моніторинг законодавства

Щодо участі платника ПДВ при розгляді його скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань.

Постанова КМУ від 13.06.2024 року №703 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165”.

1) Змінами до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та розгляду скарг щодо рішення про відмову в їх реєстрації передбачено:

  • право платника ПДВ або його представника приймати участь в режимі відеоконференції в розгляді скарги комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Це надасть можливість заслуховування позиції платника податку або його представника під час оскарження рішень комісії (на усні пояснення платнику ПДВ буде надано не більше 15 хвилин);
  • про бажання прийняти участь в розгляді скарги в режимі відеоконференції платник ПДВ зазначає у скарзі;
  • процес розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису;
  • платнику податку не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції.

2) Під час підключення до режиму відеоконференції платнику податку важливо вірно вказати ім'я користувача. В імені користувача вказується виключно:
- для юридичних осіб - податковий номер та найменування платника податку,
- для ФОП - податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта платника податку (якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності).

3) У випадку невірного зазначення імені користувача (за яким платника податків неможливо буде ідентифікувати) скарга такого платника податків підлягає розгляду без його участі.

4) Постанова набрала чинності 16 червня 2024 року.


ЄСВ, ПОДАТКИ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

2. Щодо права покупця на податковий кредит, якщо постачальник складає податкову накладну датою фактичного отримання товару покупцем, а не датою відвантаження.

ДПС надано індивідуальну податкову консультацію від 03.05.2024 року N2547/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

Ситуація. Між Покупцем та Постачальником укладено договір на постачання товару, відповідно до якого, поставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника на адресу Покупця. Всі ризики, пов'язані з доставкою товару, несе Постачальник до моменту отримання товару Покупцем.

Датою поставки товару у цьому договорі визначається дата фактичного отримання товару Покупцем на складі.

При цьому Постачальник складає податкову накладну датою видаткової накладної (датою фактичного отримання товару Покупцем), а не датою складання товарно-транспортної накладної (дата відвантаження товару зі складу Постачальника).

ДПСУ консультує. При здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата відвантаження товару, тобто дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Податкова накладна, складена на дату, відмінну від дати першої події за операцією з постачання товарів/послуг, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

СУДОВА ПРАКТИКА

3. Про відсутність підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Верховний суд, правова позиція від 24.04.2024 року № 643/651/21.

Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.


4. Про альтернативні способи пересилання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин у спосіб електронної комунікації.

Верховний суд, правова позиція від 11.04.2024 № 127/29246/22.

Редакція Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яка передбачала можливість домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, набула чинності лише 19 липня 2022 року, тому доведення до відома працівника наказу від 01 квітня 2022 року, яким дозволено альтернативні способи пересилання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин у спосіб електронної комунікації, не свідчить про обрання способу електронної комунікації за згодою між роботодавцем і працівником та належне повідомлення працівника про наказ, яким з ним відновлено дію трудового договору.


5. Щодо права роботодавця тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у зв'язку з військовою агресією проти України.

Верховний суд, правова позиція від 17.04.2024 № 933/411/22.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону N 2136-IX призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.

Право роботодавця тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у зв'язку з військовою агресією проти України в разі неможливості забезпечити працівника роботою не є абсолютним, і для його застосування роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу.


6. Про негативну інформацію про працівника, зазначену в листі колишнього роботодавця.

Верховний суд, правова позиція від 17.04.2024 № 761/8049/21.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативна інформація про працівника, зазначена в листі колишнього роботодавця, зі змісту якої потенційний роботодавець мав можливість сформувати уявлення про професійні та ділові якості особи, є фактичним твердженням, а поширення такої інформації принижує честь, гідність і ділову репутацію такої особи.

7. Про оцінку діяльності фізичної особи, яка перебуває на посаді керівника підприємства, викладену в резолютивній частині рішення органу місцевого самоврядування.

Верховний суд, правова позиція від 17.04.2024 № 359/966/18.

Оцінка діяльності фізичної особи, яка перебуває на посаді керівника підприємства, викладена у резолютивній частині рішення органу місцевого самоврядування, не є способом поширення інформації відносно такої фізичної особи. Законодавцем передбачено право на оскарження рішень органу місцевого самоврядування в порядку, який не передбачає спростування інформації, викладеної у них.

Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення не є способом поширення недостовірної інформації та може бути підставою лише для притягнення особи, яка повідомила про це, до кримінальної відповідальності за відповідною статтею КК України.

Інші новини

  • Моніторинг законодавства

    Змінено критерії віднесення операцій до контрольованих.

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Уряд оновив перелік держав (територій) для цілей ТЦУ.

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік.

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Щодо орендної плати за землю.

    Читати повністю