
Щодо наслідків неподання декларантом документів, передбачених ч. 2-4 ст. 53 МК України.
Правова позиція Верховного суду України від 24.03.2026 р. у справі N 520/458/25.
- Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків.
- Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Щодо обов’язку державного реєстратора перевіряти наявність застосованих санкцій РНБО стосовно заявника або пов’язаних осіб у день вчинення реєстраційної дії.
Правова позиція Верховного суду України від 23.03.2026 р. у справі N 320/23893/23.
- Факт застосовування санкцій відповідних видів (зокрема у виді блокування активів) до фізичних або юридичних осіб, які чи в інтересах яких звернулися за вчиненням реєстраційної дії, рішення про що прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію Указом Президента України, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, зважаючи на суперечність документів вимогам Конституції та законів України. При цьому така відмова у проведенні державної реєстрації зумовлюється та прямо залежить саме від наявності у державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій реальної (практичної) можливості встановлення з будь-якого доступного йому джерела офіційної інформації актуальних та достовірних відомостей (даних) про наявність відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України.
- Означений підхід забезпечуватиме досягнення мети застосування санкцій та їх ефективність.
- Державний реєстратор зобов'язаний перевіряти наявність застосованих санкцій щодо заявника або пов'язаних із ним осіб у день вчинення реєстраційної дії за відомостями, що містяться у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію Указами Президента України, відомостях реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, чи у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.