Правова позиція Верховного суду України від 19.03.2026 р. у справі N 905/238/23.
- Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, є нікчемним відповідно до ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в редакції, що набрала чинності 21 листопада 2021 року, незалежно від дати укладення такого правочину, оскільки особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях стосуються всього періоду окупації, що виключає застосування загального правила незворотності дії закону в часі.
- Дозвольте нагадати положення ч.2 ст.13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" 15.04.2014 року № 1207-VII:
"2. Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.".
