Щодо відсутності ознак реалізації пального при наданні послуг з оренди транспортних засобів, заправлених пальним орендодавця.
Правова позиція Верховного суду України від 31.03.2026 р. у справі N 560/15913/24.
- Судами встановлено, що відповідачем не надано доказів здійснення роздрібної торгівлі дизельним пальним громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
- Натомість, актом перевірки підтверджується факт використання позивачем дизельного пального для заправки транспортних засобів, переданих в оренду для здійснення орендарем міжнародних пасажирських перевезень з метою отримання прибутку.
- Умовами укладених позивачем та ТОВ "____" Меморандуму про співпрацю та договорів оренди транспортних засобів передбачено, що сторони у жоден спосіб не передають одна одній право власності на товарно-матеріальні цінності, які використовуються ними для виконання предмета меморандуму; усі витрати на товарно-матеріальні цінності кожної зі сторін цього меморандуму вважаються безпосередніми (прямими) господарськими витратами тієї сторони, яка є власником відповідного майна; позивач отримує кошти від здачі ТОВ "___" в оренду транспортних засобів для перевезення пасажирів та самостійно сплачує податки з них; ТОВ "____" отримує кошти від продажу квитків на пасажирські перевезення та самостійно сплачує з них податки. Орендар сплачує на користь Орендодавця орендну плату за користування транспортними засобами, відшкодовує орендодавцю вартість палива та паливо-мастильних матеріалів в розмірі 8,00 гривень з ПДВ за 1 км пробігу транспортного засобу під час здійснення внутрішнього та міжнародного перевезення пасажирів/вантажів та вартості запасних частин в розмірі 2,00 гривні з ПДВ за 1 кілометр пробігу транспортного засобу під час здійснення внутрішнього та міжнародного перевезення пасажирів/вантажів.
- Отже, як обґрунтовано зазначено судами, правовідносини з передачі позивачем транспортних засобів заправлених пальним в оренду не відповідають ознакам роздрібної торгівлі, визначеним у статті 1 Закону N 481/95-ВР, а відтак висновки контролюючого органу про порушення Товариством статті 15 Закону N 481/95-ВР (закон втратив чинність 01.01.2025) у зв'язку з реалізацією пального в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним є безпідставними.
- З урахуванням висновків судів попередніх інстанцій, з якими також погоджується й суд касаційної інстанції, про безпідставність твердження відповідача щодо здійснення позивачем реалізації пального в кількості 1072207,92 л на загальну суму 38579245,69 грн шляхом заправки транспортних засобів, переданих в оренду, а також встановлення судами обставин використання зазначеного дизельного пального в господарській діяльності позивача, обґрунтованою є констатація судами відсутності у Товариства обов'язку реєстрації модуля для зберігання палива об'ємом 30 куб м як акцизного складу, що, у свою чергу, вказує на відсутність підстав для застосування передбаченого пунктом 128 -1.2. статті 128 -1 ПК України штрафу.
