Щодо кваліфікації відсутності працівника на новому робочому місці як прогулу в разі його правомірного переміщення без зміни трудової функції та істотних умов праці.
Правова позиція Верховного суду України від 21.05.2026 р. у справі N 712/1507/25.
- Переміщення працівника на інше робоче місце в межах того самого підприємства без зміни трудової функції та істотних умов праці не є переведенням і не потребує його згоди.
- Тому відсутність працівника на новому робочому місці без поважних причин може бути кваліфікована як прогул, що є підставою для законного звільнення.
Щодо звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України у зв'язку з використанням службового автомобіля в особистих цілях.
Правова позиція Верховного суду України від 27.05.2026 р. у справі N 761/347/22-ц.
- Використання заступником генерального директора службового автомобіля в особистих цілях всупереч внутрішнім нормативним актам підприємства може бути визнане одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків, що є достатньою підставою для звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Про сукупність умов, за яких причина пропуску процесуального строку є поважною.
Правова позиція Верховного суду України від 05.06.2026 р. у справі N 160/31840/25.Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
- 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
- 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Щодо недостатності самого по собі встановлення факту пропуску строку звернення до суду для залишення позову без розгляду без оцінки наведених у клопотанні обставин.
Правова позиція Верховного суду України від 05.06.2026 р. у справі N 160/10956/24.
- Залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду можливе лише за умови, якщо суд належно перевірив питання наявності або відсутності заяви про поновлення строку, надав оцінку підставам, зазначеним у такій заяві, та дійшов мотивованого висновку про їх неповажність.
- Якщо позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, суд не може обмежитися лише констатацією факту пропуску строку. Він має перевірити доводи заявника, дослідити обставини, якими заявник обґрунтовує неможливість або істотне ускладнення своєчасного звернення до суду, надати оцінку доказам, поданим на підтвердження таких обставин, а також урахувати доводи іншої сторони щодо неповажності причин пропуску строку.
- Саме по собі встановлення факту пропуску строку звернення до суду не є достатнім для залишення позову без розгляду, якщо позивач заявив клопотання про поновлення цього строку, а суд не надав оцінки наведеним у ньому обставинам.
