Про припинення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку зі смертю працівника.
Правова позиція Верховного суду України від 09.06.2026 р. у справі N 761/35408/20.
- Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, а також похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не допускають правонаступництва та припиняються у зв'язку зі смертю позивача.
Щодо обставин, які необхідно враховувати при визначенні розміру відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Правова позиція Верховного суду України від 03.06.2026 р. у справі N 345/3625/25.
Визначаючи розмір відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Про переривання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання під час дії на території України воєнного стану відповідно до пункту 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"
Правова позиція Верховного суду України від 04.06.2026 р. у справі N 201/6340/15-ц.
- Суд встановив, що 12 грудня 2019 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено про право стягувача на повторне пред'явлення для виконання виконавчого листа у строк до 12 грудня 2022 року.
- Таким чином, 12 грудня 2022 року є останнім днем вказаного строку і цей строк настав під час дії на території України воєнного стану, тому відповідно до положень пункту 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання перервався.
- Станом на 04 грудня 2023 року (повторне відкриття виконавчого провадження приватним виконавецем) в Україні запроваджено воєнний стан (з 24 лютого 2022 року) і на час перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень воєнний стан не припинено та не скасовано.
- Отже, на час повторного звернення з відповідним виконавчим документом, "АТ" правонаступником якого є ТОВ, не пропустило такий строк.
Щодо відсутності перешкод для явки у судове засідання в режимі відеоконференції через оголошення сигналу "Повітряна тривога".
Правова позиція Верховного суду України від 03.06.2026 р. у справі N 546/160/23.
- Оголошення сигналу "Повітряна тривога" не створює перешкод для явки у судове засідання, в тому числі і в режимі відеоконференції.
- Особа, яка належно повідомлена про місце, дату і час судового засідання, і не була присутня у такий спосіб на власний розсуд реалізовує своє процесуальне право на участь у судовому засіданні.
Щодо способу захисту права власника земельної ділянки у разі непідписання договору оренди та фактичного користування ділянкою без правових підстав.
Правова позиція Верховного суду України від 13.05.2026 р. у справі N 456/252/22.
- Коли власник землі обґрунтовує позовні вимоги наявністю перешкод у користуванні чи розпорядженні земельною ділянкою (безпідставним фактичним користуванням майном або реєстрацією речового права іншої особи), то залежно від позовних вимог, характеру порушених прав та фактичних обставин справи суд, якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, може захистити права такого власника в незаборонений законом спосіб, спрямований на усунення порушень (у тому числі й шляхом повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права).
- Для ефективного захисту прав власника нерухомого майна, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов'язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред'явлення вимоги про повернення майна, визнання відсутнім права оренди чи скасування державної реєстрації права користування іншої особи, залежно від обставин кожної конкретної справи.
