Щодо самопредставництва юридичної особи працівником, уповноваженим діяти від її імені.
Правова позиція Верховного суду України від 10.06.2026 р. у справі N 565/2661/25.
- У порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України можуть діяти не лише керівник чи член виконавчого органу, а й інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
- Працівник юридичної особи, повноваження якого на представництво в порядку самопредставництва підтверджені посадовою інструкцією та довіреністю, не є представником у розумінні вимог щодо обов'язкового представництва адвокатом, а тому підписання та подання ним позовної заяви не є підставою для повернення позову.
Щодо процесуальних дій суду під час подання позову, якщо місце проживання / реєстрації відповідача позивачу невідоме.
Правова позиція Верховного суду України від 20.05.2026 р. у справі N 199/15273/25.
- Якщо справа не підсудна суду, то саме суд повинен направити її за належною підсудністю. В іншому випадку, Позивач нескінченно буде подавати позови і всюди будуть відмовляти у відкритті провадження, що є порушенням права на доступ до правосуддя. Якщо місце реєстрації відповідача встановити неможливо, суд все одно повинен вирішити питання про відкриття провадження у справі і без цих відомостей.
- Законодавство не покладає обов'язку на позивача доводити підсудність справи. Частинами дев'ять, десять статті 187 ЦПК визначено, що суд може прийняти одне з двох рішень - або самостійно направити справу за підсудністю, або в разі неможливості визначити підсудність справи, все одно вирішити питання про відкриття провадження з подальшим викликом відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, замість повернення позову.
