Щодо кваліфікації коштів, помилково зарахованих банком у більшому розмірі під час валютно-обмінної операції, як безпідставно набутого майна.
Правова позиція Верховного суду України від 06.05.2026 р. у справі N 725/8630/23.
- Кошти, помилково зараховані банком на рахунок особи у більшому розмірі, ніж передбачено умовами валютно-обмінної операції, є безпідставно набутими та підлягають поверненню банку, оскільки відсутні зобов'язальні відносини, які б легітимізували отримання цієї суми.
- За порушення строку повернення таких коштів не належного отримувача покладається обов'язок сплати пені відповідно до вимог законодавство про платіжні послуги.
Щодо наслідків відсутності в архіві рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано правовстановлюючі документи.
Правова позиція Верховного суду України від 16.04.2026 р. у справі N 179/1099/23.
- Відсутність в архіві рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано правовстановлюючі документи, не свідчить про неприйняття такого рішення і не підтверджує підроблення свідоцтва про право власності.
- Державна реєстрація права власності на нерухоме майно не є незаконною, якщо правовстановлюючі документи залишаються чинними та недійсними не визнані.
Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна.
Правова позиція Верховного суду України від 08.04.2026 р. у справі N 161/6330/24.
- Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику на підставі статті 1212 ЦК України.
- Якщо особа набула у власність не весь майновий комплекс, а лише окрему допоміжну споруду на земельній ділянці, розмір безпідставно збережених коштів визначається пропорційно до частки набутого майна, а не з площі всієї земельної ділянки, наданої для розміщення цілого підприємства.
