Щодо оспорення господарського договору з підстав його фраудаторності третьою особою (не стороною договору).
Правова позиція Верховного суду України від 04.02.2026 р. у справі N 910/6654/24.
- Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, вправі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
- Таким чином, Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок, який сформульований в постанові від 03 липня 2019 року у справі N 369/11268/16.
Щодо розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довір'я.
Правова позиція Верховного суду України від 28.01.2026 р. у справі N 607/1276/25.
- Підставою для розірвання трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.
- Форма вини при цьому значення не має.
- Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення, як і вина умисна.
- У разі спору власник зобов'язаний довести і факт порушення, і вину працівника
Щодо порушення роботодавцем правил реєстрації та обліку наказів на підприємстві.
Правова позиція Верховного суду України від 22.01.2026 р. у справі N 757/42840/23-ц.
- Порушення роботодавцем правил реєстрації та обліку наказів на підприємстві саме по собі не є підставою для визнання наказу неналежним доказом.
- Звільнення працівника за прогул потребує встановлення не лише факту відсутності працівника на роботі, а й поважності причин такої відсутності, особливо за наявності доказів дистанційної роботи.
