Коли зобов’язання включається до доходу за п. 5 П(С)БО 11: позиція ВС

СУДОВА ПРАКТИКА

1. Щодо підстав для включення суми зобов'язання до складу доходу за п. 5 П(С)БО 11 та ознак об'єктивної неможливості його погашення у майбутньому.

Правова позиція Верховного суду України від 11.02.2026 р. у справі N 320/56426/24.

• Положення пункту 5 П(С)БО 11 передбачають включення суми зобов'язання до складу доходу лише у разі, якщо воно об'єктивно не підлягає погашенню, що означає наявність об'єктивних та юридично підтверджених підстав вважати, що відповідна заборгованість фактично припинилася або не буде погашена у майбутньому. Така впевненість може існувати, зокрема, у разі спливу строку позовної давності та прийняття рішення про списання боргу, ліквідації кредитора без правонаступництва, прощення боргу, визнання боржника банкрутом або настання інших передбачених законом підстав.
• Відповідач не довів, що запровадження воєнного стану та пов'язаних із ним тимчасових валютних обмежень у цій справі може свідчити про остаточне припинення зобов'язань або неможливість їх виконання в майбутньому до спливу позовної давності

2. Щодо оподаткування за нульовою ставкою ПДВ експорту товарів на умовах FCA та відсутності підстав для донарахування 20 % ПДВ і перекваліфікації оплатних операцій у безоплатні через наявність заборгованості з оплати.

Правова позиція Верховного суду України від 04.08.2026 р. у справі N 440/4867/23.

• Відповідно до пункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Та обставина, що експорт товарів здійснювався на умовах поставки FCA жодним чином не змінює митний режим, в якому ці товари декларувалися до вивезення за межі митної території України. Отже, митні декларації є свідченням здійснення господарських операцій з експорту товарів, а не їх реалізації на території України. Відповідно, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність нарахування контролюючим органом ПДВ за ставкою 20 % за спірними господарськими операціями.
• Поставка товарів відбувалась на підставі договорів (контрактів), які передбачали грошову компенсацію вартості отриманих товарів, що саме собою свідчить про їх оплатність. Факт наявності заборгованості з оплати за цими господарськими операціями не є свідченням безоплатного характеру таких операцій, а законодавець встановив відповідні правила податкового і бухгалтерського обліків такої заборгованості. ГУ ДПС не зазначає конкретної норми ПК України, яка дозволяє перекваліфіковувати господарські операції з оплатних на безоплатні через обставину несплати частини товарів у встановлений в контракті строк.

3. Правова позиція Верховного суду України від 16.07.2026 р. у справі N 140/11483/25.

3.1. Щодо визначення предмета доказування відповідності цін принципу "витягнутої руки" для застосування 30-відсоткового коригування фінансового результату за неконтрольованими операціями з нерезидентами.

• У разі проведення господарської операції з нерезидентом (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки".
• Тобто, в даному випадку саме обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом "витягнутої руки", становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на 30 відсотків вартості товарів.

3.2. Про оцінку реальності господарських операцій та відсутність підстав для визнання їх нереальними через відсутність у ФОП-контрагента задекларованих найманих працівників.

• Правові наслідки у вигляді права платника податків на формування в податковому обліку податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язано з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника. Неповнота облікових даних контрагента може свідчити про порушення ним правил податкового чи бухгалтерського обліку, за яке він несе самостійну відповідальність, однак сама по собі зважаючи на зміст наявних та досліджених судами попередніх інстанцій у справі доказів не може бути доказом нереальності господарських операцій.
• Відсутність у фізичної особи-підприємця задекларованих найманих працівників не є безумовною підставою для висновку про неможливість виконання договірних зобов'язань, оскільки чинне законодавство не позбавляє фізичну особу-підприємця права виконувати роботи (надавати послуги) особисто, а також залучати інших осіб на підставі цивільно-правових договорів. Відсутність у контрагента достатніх, на думку контролюючого органу, трудових чи матеріальних ресурсів у цій справі не може бути самостійною підставою для висновку про нереальність господарських операцій, якщо контролюючим органом не доведено об'єктивної неможливості їх здійснення з урахуванням характеру відповідної діяльності.

3.3. Щодо включення відсотків за запозиченнями до витрат звітного періоду та відсутності обов'язку їх капіталізації за відсутності фактів створення кваліфікаційного активу.

• Відсотки за запозиченнями включаються до складу витрат суб'єкта господарювання лише в тому випадку, якщо такі не підлягають включенню до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Обов'язок підприємства здійснювати капіталізацію фінансових витрат, які пов'язані із запозиченням, нерозривно пов'язаний із фактом використання запозичених коштів з метою створення кваліфікаційного активу. Кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.
• Водночас Відповідач, посилаючись на принцип превалювання сутності над формою, в касаційній скарзі не наводить об'єктивних обставин, які б свідчили, що фактичний економічний зміст спірних операцій відрізнявся від їх юридичної форми або що Позивач фактично здійснював створення чи придбання іншого активу, який відповідає ознакам кваліфікаційного активу та зумовлює обов'язок капіталізації фінансових витрат.
• Надання кредиту без забезпечення об'єктивно зумовлює вищу вартість запозичення, і сама лише різниця у розмірі процентної ставки, без урахування умов кредитування, не свідчить про її штучне завищення чи невідповідність ринковим умовам.

ЄСВ, ПОДАТКИ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

4. Знижка на товар: коли потрібно сплачувати податки.

Роз'яснення ДПС України, опубліковано 02.09.2026 року.

• Чи потрібно покупцеві сплачувати чи декларувати?
• Якщо персональну знижку надає юридична особа, вона як податковий агент нараховує, утримує та перераховує до бюджету належні податки. Покупцеві самостійно сплачувати їх та подавати річну декларацію лише через отримання такої знижки не потрібно.