Форс-мажор і знищення товарів: коли не нараховуються зобов’язання з ПДВ

ЄСВ, ПОДАТКИ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

1. Форс-мажор і знищення товарів: коли не нараховуються зобов'язання з ПДВ.

Роз'яснення ДПС від 10.08.2026 року.

  • Під час дії воєнного або надзвичайного стану товари, придбані платником ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, можуть бути знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили. У такому разі вони не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
  • Відповідно, обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не виникає.
  • Таку норму передбачає п. 321 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Водночас скористатися нею можна лише за наявності належного документального підтвердження настання обставин непереборної сили.
  • Зокрема, обов'язковою є наявність:
  1. первинних документів, що підтверджують факт знищення або втрати товарів;
  2. сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.
  • Саме наявність такого сертифіката є обов'язковою умовою для застосування зазначених норм Податкового кодексу. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат протягом семи днів із дня звернення суб'єкта господарювання.
  • Також звертаємо увагу, що суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які в подальшому були знищені або втрачені внаслідок дії зазначених обставин, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування. Вони зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.
  • Отже, у разі знищення або втрати товарів через форс-мажор платник ПДВ звільняється від нарахування податкових зобов'язань, якщо має належно оформлені первинні документи та сертифікат про форс-мажорні обставини. При цьому суми ПДВ за такими товарами не можуть бути заявлені до бюджетного відшкодування, а переносяться до податкового кредиту наступних звітних періодів.

СУДОВА ПРАКТИКА

2. Щодо недопустимості спростування реальності господарських операцій з контрагентом-нерезидентом виключно на підставі неофіційної інформації з Інтернет-джерел.

Правова позиція Верховного суду України від 02.06.2026 р. у справі N 420/21469/25.

  • Необхідною умовою для правомірності формування доходів та витрат для цілей оподаткування податком на прибуток, а також складання та реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, є фактичне здійснення господарських операцій платником податків, об'єктивний предметний зв'язок податкових вигод з фактами та результатами підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.
  • Разом з цим, нереальність господарських операцій має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Наведені в Акті перевірки та відзиві на позов аргументи та посилання на отриману інформацію з Інтернет джерел, не є доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами-нерезидентами з підстав, зазначених вище.
  • Податковим органом не доведено, що зазначені ресурси є офіційними та містять актуальні відомості, а тому інформація наведена в даних Інтернет джерелах не може вважатися такою, що підтверджує або спростовує належну реєстрацію або здійснення діяльності вказаними нерезидентами.

3. Про умови та розподіл тягаря доказування у справах про відшкодування роботодавцем моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.

Правова позиція Верховного суду України від 29.04.2026 р. у справі N 363/2279/24.

  • В правовідносинах із відшкодування шкоди, завданої внаслідок професійної хвороби, перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов'язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
  • У справі, що переглядається, Суд констатує відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження встановлення перевищення показників умов праці саме на підприємстві відповідача, як вони на нього вплинули, коли у нього з'явилися та діагностували перші ознаки професійного захворювання та інше.
  • Позивач не довів факт перевищення показників умов праці на підприємстві відповідача, як наслідок, він не довів причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою моральною шкодою у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.

Інші новини

  • Моніторинг законодавства

    Звіт про внесок на працевлаштування осіб з інвалідністю: роз’яснення ДПС

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Поновлення працівника на посаді, яка була скорочена: позиція ВС

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Оновлені правила роботи бізнесу та бюджетних установ під час тривог з 18 вересня

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Облікова ставка НБУ: підвищення до 16%

    Читати повністю