СУДОВА ПРАКТИКА
1. Щодо допустимості висновків експертів з кримінального провадження у цивільному процесі за відсутності вироку.
Правова позиція Верховного суду України від 07.01.2026 р. у справі N 463/2101/23.
- Висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
- Водночас отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.
2. Щодо неналежного виконання рішення суду про поновлення на роботі у разі відсутності посади у структурі установи або фактичного недопуску до виконання посадових обов'язків.
Правова позиція Верховного суду України від 27.08.2026 р. у справі N 160/30042/23.
- Якщо особу на виконання судового рішення поновлено на посаді, яка фактично відсутня у структурі органу чи установи, або в органі (установі), що припинив своє існування чи зазнав таких організаційних змін, які унеможливлюють реальне відновлення службових правовідносин, попри те, що поновлення на цій посаді визначено відповідним судовим рішенням, то не можна вважати, що виконання цього судового рішення про поновлення особи на посаді здійснено роботодавцем належним чином, а службові відносини зі звільненою особою - відновлені.
- В такому випадку, незважаючи на формальне визначення особі режиму та місця роботи, не відбувається фактичний допуск її до роботи й виконання посадових обов'язків за посадою, які зумовлювали б відображення інформації про особу у табелі обліку робочого часу й нарахування їй заробітної плати. Відтак повною мірою не відновлюється становище особи, яке існувало до звільнення.
- Відповідно, в такому випадку, особа набуває право на отримання середнього заробітку за період від дня, наступного за днем ухвалення судового рішення про поновлення на посаді по день фактичного поновлення позивача на службі та допуску до роботи й виконання нею посадових обов'язків за посадою, обумовлене фактом затримки належного виконання судового рішення про поновлення.
3. Про недопустимість спростування невідповідності займаній посаді за станом здоров'я (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП) медичними оглядами, здійсненими поза процедурою обов'язкового періодичного медичного огляду.
Правова позиція Верховного суду України від 25.08.2026 р. у справі N 464/6640/25.
- При вирішенні питання про законність звільнення працівника за станом здоров'я на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України результати медичних оглядів, проведених в інших (зокрема приватних) медичних установах з власної ініціативи працівника, не беруться судом до уваги для спростування невідповідності посаді, якщо такі огляди здійснено поза межами процедури обов'язкового періодичного медичного огляду, визначеної законодавством, та після фактичного звільнення працівника.
4. Щодо права учасника ТОВ на отримання інформації про його діяльність.
Правова позиція Верховного суду України від 24.06.2026 р. у справі N 907/1038/25.
- Право учасника товариства на отримання інформації про його діяльність підлягає розширеному тлумаченню та охоплює доступ до будь-яких документів, що містять інформацію про діяльність товариства і належать до категорій документів, визначених ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", незалежно від їх назви чи прямого зазначення в цій статті, якщо такі документи не належать до інформації з обмеженим доступом.
- Наявність у таких документах персональних даних не є підставою для відмови в їх наданні, а товариство має забезпечити баланс між корпоративним правом учасника та захистом персональних даних шляхом їх знеособлення.
- Водночас право учасника на отримання інформації не охоплює вимогу про надання доступу до облікової бази даних товариства.
