Уряд змінив правила повітряних тривог: червоний і жовтий рівні загроз

ЗАКОНОДАВСТВО

1. Уряд змінив правила повітряних тривог.

Постанова КМУ від 04.09.2026 р. N 1092 "Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу".

• Сигнал "Повітряна тривога" диференціюється з класифікацією за такими рівнями загроз засобів повітряного нападу:

1. червоний рівень - ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза;
2. жовтий рівень - дронова загроза.

• У разі встановлення "жовтого рівня" загрози суб'єкти господарювання незалежно від форми власності:

1. можуть провадити діяльність в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявне тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
2. в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою. Особливості провадження діяльності деяких суб'єктів господарювання визначаються окремим рішенням Кабінету Міністрів України;
3. перебування відвідувачів в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях таких суб'єктів господарювання здійснюється на власний розсуд відвідувачів;
4. освітній процес у закладах освіти, крім тих, в яких наявні облаштовані захисні споруди цивільного захисту, припиняється.

2. Як отримати українське свідоцтво про смерть, якщо людина померла на ТОТ.

Роз'яснення Мін'юсту від 03.09.2026 року.

• Хто може звернутися до суду?
• Що потрібно зазначити у заяві?
• Чи потрібно звертатися до ДРАЦС перед судом?
• Що відбувається після рішення суду?

СУДОВА ПРАКТИКА

3. Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору.

Правова позиція Верховного суду України від 19.08.2026 р. у справі N 755/4131/24.

• Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору, за своєю правовою природою є вимогою про виплату заробітної плати, а тому працівник має право звернутися до суду з таким позовом без обмеження будь-яким строком.
• Відповідно, суди не мають права відмовляти у задоволенні цієї вимоги з мотивів пропуску тримісячного строку звернення до суду.
• Водночас, оскільки вимога про стягнення середнього заробітку є похідною від вимоги про визнання наказів про призупинення незаконними (на оскарження яких тримісячний строк поширюється), у разі законної відмови у скасуванні наказів через пропуск строку позовна вимога про стягнення заробітку підлягає відмові по суті спору через відсутність підстав для її виплати.

4. Щодо обчислення строку на оскарження оцінки майна у виконавчому провадженні в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Правова позиція Верховного суду України від 02.09.2026 р. у справі N 906/846/18.

• При вирішенні питання про дотримання строку подання скарги на дії виконавця щодо оцінки майна судам необхідно враховувати саме спеціальне правове регулювання, встановлене частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", а не обмежуватися застосуванням загального положення статті 341 Господарського процесуального кодексу України.
• При цьому відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 N 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
• Оскільки строк на оскарження оцінки майна у цьому випадку визначається саме Законом України "Про виконавче провадження", на нього поширюються і наведені положення пункту 10-2 розділу XIII цього Закону щодо переривання встановлених ним строків на період дії воєнного стану.

5. Про правомірність звільнення працівника за прогул на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України після скасування режиму надомної роботи.

Правова позиція Верховного суду України від 01.09.2026 р. у справі N 571/1394/25.

• У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
• Така процедура є однією з гарантій недопущення безпідставного притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Проте, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
• Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
• Таким чином, оскільки роботодавець у межах своїх повноважень змінив позивачеві режим роботи, скасувавши режим надомної роботи, а позивач відмовився від ознайомлення зі змістом відповідного наказу, про що було складено акт, при цьому копію зазначеного наказу було надіслано на його поштову адресу, колегія суддів доходить висновку, що роботодавець вчинив усі належні дії для ознайомлення працівника зі зміною істотних умов праці, яка за обставин цієї справи полягала у зміні режиму роботи.
• Крім того, після скасування режиму надомної роботи позивач не приступив до виконання своїх трудових обов'язків. Більше того, наявні у матеріалах справи докази свідчать про невиконання ним посадових обов'язків і доручень керівника, у тому числі під час роботи в режимі надомної роботи, а також підтверджують його відсутність на робочому місці після скасування такого режиму.
• За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність порушень з боку роботодавця під час звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

6. Щодо призупинення дії трудового договору на період воєнного стану.

Правова позиція Верховного суду України від 01.09.2026 р. у справі N 760/5193/24.

• Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
• Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
• Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
• Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
• Наведена спеціальна норма права (частини 1-4 статті 13 Закону N 2136-IX) надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
• Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.