Щодо неможливості надання статусу електронного документа листуванню з консульськими установами країни-агресора.
Правова позиція Верховного суду України від 26.01.2026 р. у справі N 140/34075/23.
- Аналізуючи приписи Закону N 851-IV, зокрема, в частині визначення терміну "електронний документ", Верховний Суд зазначає, що електронна переписка особи, яка de facto є громадянином України, із консульськими установами країни-агресора в третіх країнах не може отримати статусу електронного документу відповідно до вимог Закону N 851-IV через розірвання дипломатичних відносин між Україною та Росією, та через відсутність визначеної законом процедури для звернення до консульських установ із відповідними заявами, за відповідними формами та із відповідними реквізитами.
Щодо кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним становищем на ринку в незалежності від настання негативних наслідків.
Правова позиція Верховного суду України від 22.01.2026 р. у справі N 910/2964/24.
- Для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону N 2210-III).
