Моніторинг законодавства

Згода наймодавця на поліпшення речі між юрособами: позиція ВС (ст. 778 ЦК)

СУДОВА ПРАКТИКА

1. Щодо форми та умов вираження згоди наймодавця на поліпшення речі у відносинах між юридичними особами (ст. 778 ЦК України).

Правова позиція Верховного суду України від 05.08.2026 р. у справі N 918/1098/25.

  • Частина 1 ст. 778 ЦК не встановлює спеціальної форми згоди наймодавця на поліпшення речі.
  • У відносинах між юридичними особами така згода має бути виражена у письмовій формі відповідно до статей 205, 207, 208 ЦК, але не обов'язково в окремому документі: вона може міститися в договорі найму (оренди) або в іншому документі, з якого можливо встановити, на які зміни речі погодився наймодавець.
  • Якщо договором вимогу про окрему письмову згоду встановлено лише для певного виду робіт, вона не поширюється автоматично на інші роботи.
  • Водночас договірний дозвіл виконувати певні роботи не є тотожним обов'язку наймодавця компенсувати їх вартість.
  • Якщо договір установлює різні правила щодо поточного ремонту, капітального ремонту, переобладнання несучих конструкцій та невіддільного обладнання, суд повинен щодо кожної складової заявленої суми встановити: чи охоплюються відповідні роботи згодою наймодавця; хто за договором несе витрати; чи передбачено їх компенсацію; чи настав погоджений сторонами строк виконання такого обов'язку.
  • Мовчання наймодавця, його обізнаність про роботи, відсутність заперечень та продовження орендних відносин самі по собі не є згодою у розумінні ч. 1 ст. 778 ЦК, якщо договором або законом такій поведінці не надано значення волевиявлення (ч. 3 ст. 205 ЦК).

2. Щодо недобросовісності набувача частки у статутному капіталі як підстави для визнання договору недійсним за відсутності згоди другого з подружжя.

Правова позиція Верховного суду України від 22.07.2026 р. у справі N 910/8323/25.

  • Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, укладений одним із подружжя без письмової згоди другого з подружжя, підлягає визнанню недійсним, якщо набувач знав або за обставинами справи не міг не знати про те, що майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і що продавець не отримав такої згоди.
  • Довіреність, видана одним із подружжя на відчуження частки, не замінює окремої письмової згоди другого з подружжя, оскільки така згода є самостійним волевиявленням іншого співвласника.

3. Щодо юрисдикції господарського суду стосовно спорів боржника з податковим органом у межах справи про банкрутство.

Правова позиція Верховного суду України від 14.07.2026 р. у справі N 904/5051/24 (904/420/26).

  • Спір боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, а не в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ (в редакції, чинній з 01.01.2025) та п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарський суд вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

4. Щодо закриття провадження у справі про банкрутство при погашенні вимог кредиторів власником корпоративних прав без погашення неустойки та за відсутності майна в боржника.

Правова позиція Верховного суду України від 07.07.2026 р. у справі N 926/3228/24.

  • Власник корпоративних прав боржника має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У такому разі господарський суд закриває провадження у справі, а вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними незалежно від їх виду, походження та підстав нарахування.
  • Відсутність у боржника активів на момент відкриття ліквідаційної процедури не є підставою для відмови в закритті провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 7 ст. 41 та п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, оскільки закон допускає наділення товариства майном його учасником після закриття справи.

5. Щодо права забезпеченого кредитора на зміну черговості вимог у реєстрі кредиторів у разі втрати предмета застави.

Правова позиція Верховного суду України від 30.06.2026 р. у справі N 911/343/16.

  • Забезпечений кредитор у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру як забезпечені заставою майна боржника, за умови доведення належними доказами факту загибелі (втрати, знищення) предмета застави не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про внесення змін до реєстру вимог кредиторів та включення відповідних вимог до четвертої черги задоволення.

6. Про відповідальність служби автомобільних доріг за шкоду, завдану ДТП внаслідок неналежного утримання автодороги.

Правова позиція Верховного суду України від 13.01.2026 р. у справі N 278/1722/21.

  • У справі, яка переглядається, суди установили, що у Житомирській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області, на балансі якої перебувають автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області.
  • Згідно з пунктами 1-3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
  • Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області має нести відповідальність за шкоду, спричинену ДТП, оскільки вона є підприємством, на яке державою покладено обов'язок утримувати у належному стані та ремонтувати автомобільні дороги у Житомирській області.
  • При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що матеріали справи не містять доказів здійснення ремонтних робіт на ділянці автодороги, де сталася ДТП, зокрема, підрядником ТОВ, з яким договір підряду було укладено 03 травня 2019 року.
  • Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області зобов'язана була вчиняти всіх необхідних дій задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які перебувають на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов'язків своєчасно та належним чином.
  • Водночас невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду.

Інші новини

  • Моніторинг законодавства

    Оновлені правила роботи бізнесу та бюджетних установ під час тривог з 18 вересня

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Облікова ставка НБУ: підвищення до 16%

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Санкції за невиконання нормативу робочих місць: новий Порядок

    Читати повністю
  • Моніторинг законодавства

    Верховний Суд: права учасника ТОВ та поновлення на роботі

    Читати повністю